КЛАПАЧ, ЧА,
Клапач, ча, м.
1) Прозвище собаки (съ большими ушами?). Вх. Зн. 25.
2) Болтунъ. Желех.
3) Родъ кривого ножа. Вх. Уг. 244. Ум. Клапачик.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 248.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КЛАПАЧКА, КИ, →← КЛАПАТИЙ, А, Е.